сльоза

-и́, ж.

1) тільки мн. Безбарвна прозора солонувата рідина, яку виділяють розміщені в очній ямці залози при деяких фізіологічних або психічних станах (при подразненні, болю або сильних душевних переживаннях і т. ін.). || тільки одн. Одна краплина такої рідини. || тільки одн., у знач. збірн. Певна кількість такої рідини на протилежність одній краплині.

••

Ви́плакати сльо́зи — дуже багато поплакати.

Гіркі́ сльо́зи — болісний, нестримний плач, ридання.

Дави́тися слі́зьми́ (сльоза́ми) — задихатися від нападу плачу; ридати, захлинаючись.

До сліз — а) дуже, надзвичайно; б) дуже сильний.

Згля́нутися (ува́жити) на сльо́зи — задовольнити чиєсь слізне прохання, поставитись співчутливо до когось.

Крізь сльо́зи (перев. з дієсл. промовляти, говорити, відповідати, посміхнутися, сміятися і т. ін.) — плачучи.

Ти́хі сльо́зи — плач, при якому не хлипають і сльози спокійно течуть з очей.

Ли́ти крокоди́лячі сльо́зи — лицемірно, удавано шкодувати з якогось приводу, нещиро співчувати кому-небудь.

2) перев. мн. Плач, ридання.

3) перев. мн. Горе, страждання.

4) перев. мн., перен. Краплини соку, вологи, що виділяються на поверхні чого-небудь.